по-перше наша армія буде розгромлена дуже швидко, від двох тижнів - до місяця. Київ буде зайнято за песимістичними прогнозами за 2 дні, за оптимістичними - за тиждень. По-друге, російська армія отримає в себе в запіллі дуже і дуже потужну партизанку, цинкові труни продовжать летіти в Москву і після того як Українська Армія буде розгромлено.
Звісно я сподіваюся, що до відкритого конфлікту не дійде. Проте не залежно від того станеться це чи ні, нам і далі доведеться жити поруч з Росією і вирішувати питання нашого виживання. І от ми повертаємося до моєї тези десятирічної давнини. Росію в її теперішньому вигляді потрібно розвалювати. І якщо комусь видається це якоюсь нісенітницею, то зверніть увагу, що нещодавно так само ви говорили про можливу війну з Росією. Тим паче, що є досить сильні підстави говорити про розвал Росії. адже в країні купа проблем, від неоднорідності національного складу, до корумпованості абсолютно нездорового режиму який будує таку саму нездорову економіку. І тримається все це разом на трьох стовпах: на імперській сутності росіян, на нафтодоларах( чи газодоларах, кому як зручніше називати) і на пропаганді. Бити треба у всі ці точки одночасно, особливо приділяючи увагу проблемним російським зонам.
Перша "зона прикладання зусиль" - це Білорусь. Стратегічний російсько-білоруський союз потрібно розірвати і намагатися перетягнути Білорусь на українську сторону, відновлюючи прагнення створити Балто-Чорномоський союз (про це якось іншим разом). При чому працювати з білоруськими братами треба двома шляхами, одночасно підтримуючи білоруських націоналістів у їхньому прагненні Революції і поваленні режиму Лукашенко і домовляючись з самим Лукашенко, пропонуючи йому європейські перспективи. Власне Україна має стати для Білорусі тим європейським другом, яким зараз для України є Польща.
Друга проблемна точка - це Сибір і ДВР(Дальне-Восточная Республіка) Як ви пам'ятаєте кілька років тому там була історія з збройною організацією, яка боролася проти російського режиму. Такі терористичні і націоналістичні організації потрібно підтримувати і фінансувати, одночасно підтримуючи претензії Китаю на частину Сибіру і Японії на Курили. Етнічно на просторах Сибіру проживає дуже багато українців, цих людей потрібно згуртувати і постійно підтримувати, аналогічно до того як росіяни підтримують своїх в Криму.
Багато хто вважає, що проблемною точною для Росії також є Кавказ і Чечня, нажаль це не відповідає дійсності. Так, у 90-х це була найбільша російська проблема, але після двох Чеченських воєн, знищення тисяч чеченських воїнів руйнування міст і масових вбивств, зараз Чечня не готова воювати з Росією і не буде готова ще багато років. Тому вкладання засобів, часу і грошей в цей регіон я не вважаю доцільним, хоча не виключаю можливої зміни ситуації, треба тримати руку на пульсі.
Ну і останній пункт, але не останній за важливістю - підтримка терористичних організацій на території всієї Росії. І хай вас не лякає ця назва, зруйнувати режим Путіна може тільки народ, але народ спить, а розбудити його може тільки терор. Я планую присвятити питанню терору окремий пост, але поки раджу ознайомитися з історією Бойової організації есерів і діяльністю Бориса Савінкова, це яскравий приклад руйнування державної системи в Росії.
Звісно постає питання, де Україна має взяти ресурси для такої боротьби. Відповідь очевидна: модернізація економіки, допомога ЄС і США, які вже зараз розуміють всю небезпеку поведінки Росії і будуть чекати чиїми б руками цю Росію приструнити. Ми сповна маємо використати цей момент і стати на вістрі боротьби. А результатом нашої війни має стати розвал Росії на кілька складових, а саме: відділення далекосхідних теренів у незалежну державу. Виокремлення кавказьких регіонів, самостійність Татарстану і Кубані. Вважаю, що в перспективі 20-30 років це цілком імовірний варіант, після реалізації якого Україна нарешті зможе спокійно жити.
Слава Україні!
